Частина 4 з 8. Частина 3 розглянула, хто платить за програмне забезпечення, яким ти користуєшся.
Про що цей допис
- Чому варто читати документи.
- Що вирішено щодо Google.
- Що вирішено щодо Apple.
- Що вирішено щодо Amazon.
- Що вирішено щодо Meta.
- Закономірність у всіх цих справах.
Чому варто читати документи
Вибір постачальника це прогноз. Ти вирішуєш, як він поводитиметься через 3 чи 5 років.
Заяви компаній про цінності тут мало чим допоможуть. Вони є в усіх, і всі кажуть приблизно одне й те саме.
Встановлені факти кращі. Це висновки, до яких дійшов суд або регулятор, вислухавши докази.
Саме їх і використовує цей допис. Там, де є європейське рішення, воно йде першим.
Дві речі перед списком, бо вони тримають його чесним.
Не всі справи компанії програли. Деякі програли регулятори, і вони тут теж є.
І це не твердження, що європейські компанії поводяться краще. Volkswagen і Wirecard досить добре закривають це питання. Закономірність випливає з розміру й ринкового становища, а не з того, звідки компанія родом.
Європейська комісія взялася першою, і справи тривали дуже довго.
У 2017 році вона оштрафувала Google на 2,42 млрд євро. Вона встановила, що Google піднімав власний сервіс порівняння цін у результатах пошуку, а конкурентів опускав.
Google оскаржив рішення, і Суд Європейського Союзу залишив його в силі у вересні 2024 року.
Це 7 років від штрафу і ще більше від самої поведінки.
У 2018 році Комісія оштрафувала Google на 4,34 млрд євро за умови, які ставили виробникам телефонів, що хотіли мати Play Store. Пізніше штраф зменшили приблизно до 4,1 млрд євро, а останню апеляцію відхилили у 2026 році.
У 2019 році Комісія оштрафувала Google на 1,49 млрд євро через рекламні договори. Загальний суд скасував це рішення у 2024 році, визнавши, що справу не доведено. Тут регулятор програв.
У Сполучених Штатах суд у 2024 році визнав, що Google незаконно утримував монополію в пошуку. У вересні 2025 року той самий суд визначив засоби правового захисту. Він вимагав змінити угоди про пошук за замовчуванням і частково ділитися даними з конкурентами. Продавати Chrome чи Android Google він не змусив.
Окреме рішення у США у квітні 2025 року встановило, що Google незаконно пов’язав 2 свої рекламні продукти. Засоби щодо цього ще визначаються.
Apple
У 2021 році суд у США зобов’язав Apple дозволити розробникам застосунків повідомляти клієнтам про інші способи оплати.
У квітні 2025 року той самий суд встановив, що Apple цього не виконала.
Він також встановив, що один із керівників Apple дав неправдиві свідчення і що внутрішні документи самої компанії казали інше. CNBC повідомив про рішення тоді ж.
Суд передав справу прокурорам, щоб ті розглянули провадження щодо кримінальної неповаги до суду. Apple заявила, що оскаржить рішення.
Ця справа важлива з іншої причини, ніж решта.
Компанія може твердо стояти на своїй правовій позиції й водночас чесно поводитися з судом. Висновок, що свідчення були неправдиві, це зовсім інша річ.
Твої стосунки з постачальником це набір обіцянок. Тут прямий доказ того, як із обіцянками поводяться, коли їх дотримання стає дорогим.
Amazon
У вересні 2025 року Amazon погодилася заплатити 2,5 млрд доларів, щоб урегулювати справу, яку порушила Федеральна торгова комісія США. Комісія оприлюднила подробиці.
Це 1 млрд доларів штрафів і 1,5 млрд доларів повернення клієнтам.
Справа стосувалася того, як побудовані підписка на Prime і її скасування. Звинувачення полягало в тому, що екрани були зроблені так, щоб записувати людей, які не вирішували записуватися, і щоб скасування давалося важко. За словами Комісії, це торкнулося близько 35 мільйонів людей.
У межах урегулювання Amazon погодилася змінити процес підписки й скасування.
Інтерфейси такого масштабу тестують і вимірюють до випуску, і це нормальна, розумна практика. Тож ефект дизайну зазвичай відомий ще до того, як його випускають.
Meta
У 2019 році Федеральна торгова комісія США наклала штраф у 5 млрд доларів на Facebook через практики щодо приватності, після справи Cambridge Analytica.
Важливіша річ тут не штраф.
У 2021 році колишня працівниця передала журналістам внутрішні дослідження компанії, а потім дала свідчення комітету Сенату США. BBC переказала її головне твердження: компанія раз у раз ставила прибуток вище за безпеку.
Частина цих досліджень вивчала вплив Instagram на підлітків. Деякі результати виявилися тривожними.
Meta не погодилася з тим, як описали дослідження. Вона заявила, що результати неоднозначніші, ніж повідомлялося, і що колишня працівниця не працювала в тих командах. Ширша наука з цього питання ще не дійшла згоди, і чесно буде це сказати.
Одна річ не викликає суперечок, і саме її варто запам’ятати.
Компанія досліджувала, чи шкодить її продукт певній групі користувачів. Частина цієї роботи дала тривожні результати. Вони дійшли до публіки тому, що хтось виніс їх за двері.
Дослідження, які виходять назовні лише так, і близько не є незалежним наглядом.
Закономірність у всіх цих справах
Поклади справи поруч, і впадають в око 4 речі. Для планування вони важать більше, ніж будь-яка окрема справа.
1. Штрафи малі порівняно з вигодою.
Кілька мільярдів це невелика сума на тлі доходів у сотні мільярдів. До того ж вона приходить через роки після того, як гроші заробили.
Коли штраф менший за вигоду, він діє як витрата на ведення бізнесу, а не як стримування.
2. Засоби захисту приходять пізно.
Розрив між поведінкою і засобом, який можна примусово виконати, у цих справах становить приблизно від 7 до 12 років.
Конкуренти рідко стільки витримують. Поки засіб почне діяти, ринок, який він мав захистити, зазвичай уже змінив форму.
3. Окремих людей це майже не зачіпає.
Штрафи платить компанія, тобто її акціонери, а люди, які схвалювали рішення, зазвичай зберігають і зарплату, і посаду.
Це важливо, бо формує стимул. Коли витрати лягають на компанію, а винагорода дістається окремій людині, рішення здається вартим того тому, хто його ухвалює.
4. Про проблеми знають усередині раніше, ніж ззовні.
У кількох із цих справ інформація спершу була в самої компанії. До публіки вона дійшла через витік, позов або регулятора.
Але будь обережним із тим, які висновки ти з цього робиш.
Зазвичай ідеться не про те, що одна людина вирішила заподіяти шкоду. Команда покращувала екран підписки під цільовий показник. Систему ранжування налаштовували, щоб збільшити використання. Результат дослідження так і не оприлюднили.
Рішення розподілені між багатьма людьми, і кожен крок окремо здається розумним. Саме тому закономірність така стала, і саме тому прохання до компаній старатися більше навряд чи щось змінить.
Що з цим робити
Використовуй це для питання, на яке воно справді відповідає.
Там, де в постачальника є комерційний інтерес, а в тебе немає реальної альтернативи, документи кажуть, що результат зазвичай складається на користь постачальника.
Будь-яке виправлення зазвичай приходить через роки і зазвичай коштує постачальникові менше, ніж принесла йому ця поведінка.
Це не причина уникати постачальника через країну, в якій він працює.
Це вагома причина не залежати від жодного постачальника, від якого ти не зміг би піти.
Частина 5 розглядає, як закон однієї країни може дотягуватися до компаній в іншій.
Уперше опубліковано: 2026-08-25. Останнє оновлення: 2026-08-25.